безугавно —
безуга́вно прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
безугавно —
Присл. до безугавний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
безугавно —
БЕЗУГА́ВНО. Присл. до безуга́вний. Тут безугавно день і ніч вода біжить (Сл. Гр.); Річ старої безугавно, безперестанно лилася (Панас Мирний); Вітер з берега тут, на краю урвища, дув не поривами.., а постійно й безугавно (Ю.
Словник української мови у 20 томах
безугавно —
Безуга́вно, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
безугавно —
БЕЗУГА́ВНО. Присл. до безуга́вний. Тут безугавно день і ніч вода біжить (Сл. Гр.); Річ старої безугавно, безперестанно лилася (Мирний, IV, 1955, 145); Вітер з берега тут, на краю урвища, дув не поривами.., а постійно й безугавно (Смолич, Світанок.., 1953, 385).
Словник української мови в 11 томах
безугавно —
Безугавно нар. Безостановочно, безъ отдыха. Тут безугавно день і ніч вода біжить. Харьк.
Словник української мови Грінченка