Значення в інших словниках
-
благати —
блага́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
благати —
<�Христом-Богом> молити, вимолювати, Богом <�слізно> просити, заклинати Богом <�усім святим>; (кого) падати в ноги кому, падати на коліна перед ким; (на колінах) лазити <�плазувати> в ногах; (пощади) випрошувати, зн. канючити.
Словник синонімів Караванського
-
благати —
-аю, -аєш, недок., кого про що, чого і без додатка; часто з інфін., також спол. щоб. Наполегливо, невідступно, ласкаво просити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
благати —
БЛАГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого, про що, чого і без дод.; часто з інфін., також із спол. щоб. Наполегливо, невідступно, ласкаво просити. Сам і їсти їй приносить, І просить, благає, Щоб на його подивилась, Щоб утерла очі... (Т.
Словник української мови у 20 томах
-
благати —
БЛАГА́ТИ (пильно, невідступно, пристрасно просити), ЗАКЛИНА́ТИ підсил., МОЛИ́ТИ підсил.; МОЛИ́ТИСЯ підсил. розм., ПРОСИ́ТИСЯ розм. (благати про співчуття, милосердя і т. ін.
Словник синонімів української мови
-
благати —
Блага́ти, -га́ю, га́єш кого, чого
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
благати —
БЛАГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого про що, чого і без додатка; часто з інфін., також спол. щоб. Наполегливо, невідступне, ласкаво просити. Сам і їсти їй приносить, І просить, благає. Щоб на його подивилась, Щоб утерла очі… (Шевч.
Словник української мови в 11 томах
-
благати —
Благати, -гаю, -єш гл. Просить, молить, умолять. Пані-матку до свого дому благає. Мет. 350. Коли зле гадаєш, чом же Бога благаєш. Ном. № 87. благати на поміч. Просить помощи.
Словник української мови Грінченка