Словник української мови у 20 томах

благати

БЛАГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого, про що, чого і без дод.; часто з інфін., також із спол. щоб.

Наполегливо, невідступно, ласкаво просити.

Сам і їсти їй приносить, І просить, благає, Щоб на його подивилась, Щоб утерла очі... (Т. Шевченко);

Пару літ терпіли бойки, благали і жандармів, і ревізорів, щоб увільнили їх від напасті (І. Франко);

“Відчиніть мерщій, благаю”, – За дверима голос просить (В. Самійленко);

Матроси обливалися потом, поранені благали хоч краплі води (В. Кучер);

– Ну ж, ну, всміхнися! – благала дівчина (Василь Шевчук);

Господи, гніву пречистого благаю – не май за зле (В. Стус);

* Образно. Залишалося все-таки благати фортуну, щоб вона не зіпсувала грозою добрий день (М. Хвильовий);

Мамині очі, повиті незникаючою тугою, благали (О. Гончар).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. благати — блага́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. благати — <�Христом-Богом> молити, вимолювати, Богом <�слізно> просити, заклинати Богом <�усім святим>; (кого) падати в ноги кому, падати на коліна перед ким; (на колінах) лазити <�плазувати> в ногах; (пощади) випрошувати, зн. канючити.  Словник синонімів Караванського
  3. благати — -аю, -аєш, недок., кого про що, чого і без додатка; часто з інфін., також спол. щоб. Наполегливо, невідступно, ласкаво просити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. благати — див. просити  Словник синонімів Вусика
  5. благати — БЛАГА́ТИ (пильно, невідступно, пристрасно просити), ЗАКЛИНА́ТИ підсил., МОЛИ́ТИ підсил.; МОЛИ́ТИСЯ підсил. розм., ПРОСИ́ТИСЯ розм. (благати про співчуття, милосердя і т. ін.  Словник синонімів української мови
  6. благати — Блага́ти, -га́ю, га́єш кого, чого  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. благати — БЛАГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого про що, чого і без додатка; часто з інфін., також спол. щоб. Наполегливо, невідступне, ласкаво просити. Сам і їсти їй приносить, І просить, благає. Щоб на його подивилась, Щоб утерла очі… (Шевч.  Словник української мови в 11 томах
  8. благати — Благати, -гаю, -єш гл. Просить, молить, умолять. Пані-матку до свого дому благає. Мет. 350. Коли зле гадаєш, чом же Бога благаєш. Ном. № 87. благати на поміч. Просить помощи.  Словник української мови Грінченка