благоговійний —
благогові́йний прикметник
Орфографічний словник української мови
благоговійний —
-а, -е, книжн. Сповнений найщирішої поваги, шани; безмежно відданий; побожний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
благоговійний —
БЛАГОГОВІ́ЙНИЙ, а, е, книжн. Сповнений найщирішої поваги, шани; безмежно відданий; побожний. І я, здається, встала та стояла з якогось благоговійного чуття (Ганна Барвінок).
Словник української мови у 20 томах
благоговійний —
ШАНОБЛИ́ВИЙ (сповнений поваги, пошани до кого-небудь — про почуття, стосунки тощо), ШАНОВЛИ́ВИЙ рідше, УКЛІ́ННИЙ, ПОШТИ́ВИЙ (ПОЧТИ́ВИЙ) розм.; БЛАГОГОВІ́ЙНИЙ книжн., ПОБО́ЖНИЙ уроч. (безмежно шанобливий). Чудова зала Київської філармонії..
Словник синонімів української мови
благоговійний —
БЛАГОГОВІ́ЙНИЙ, а, е, книжн. Сповнений найщирішої поваги, шани: безмежно відданий; побожний.
Словник української мови в 11 томах