Словник синонімів Вусика

близький

Близенький, близесенький, ближній, ближчий, поблизький, поближній, прилеглий, сусідній

Фразеологічні синоніми: близькі сусіди; через дорогу навприсядки

Словник синонімів української мови Вусика

Значення в інших словниках

  1. близький — (який перебуває на невеликій відстані) недалекий, р. ближній, (про стосунки між людьми) тісний, інтимний, (про родинні стосунки) рідний, (товариш) добрий, хороший, щирий, задушевний, сердечний// свій.  Словник синонімів Полюги
  2. близький — близьки́й прикметник  Орфографічний словник української мови
  3. близький — Недалекий, (найближчий) поблизький; (хутір) сусідній; (- людей) ближній, рідний, свій; (- взаємини) дружній, товариський, (зв'язок) інтимний; (якоюсь рисою) схожий, подібний, споріднений; (змістом) зрозумілий; близенький.  Словник синонімів Караванського
  4. близький — -а, -е. 1》 Який є або відбувається на невеликій відстані; недалекий; прот. далекий. || Який перебуває, живе недалеко. || Який простягається на невелику відстань; короткий. 2》 Який незабаром настане, наблизиться, здійсниться і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. близький — БЛИЗЬКИ́Й, а́, е́; вищ. ст. бли́жчий. 1. Який є або розташований, відбувається на невеликій відстані; недалекий; протилежне далекий. В близьких селах думали, що в Вербівці пожежа (І.  Словник української мови у 20 томах
  6. близький — не близьки́й (дале́кий, таки́й) світ. Дуже далеко. (Прочанин:) Світ не близький мені додому йти. Я з Галілеї (Леся Українка); — Не близький світ,— озвалась Килина,— аж до столиці.  Фразеологічний словник української мови
  7. близький — БЛИЗЬКИ́Й (який міститься або відбувається на невеликій відстані від кого-, чого-небудь), ПО́БЛИЗЬКИЙ розм.; БЛИ́ЖНІЙ рідше (перев.  Словник синонімів української мови
  8. близький — Близьки́й, -ка́, -ке́; -кі́, -ки́х  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. близький — БЛИЗЬКИ́Й, а́, е́; вищ. ст. бли́жчий. 1. Який є або відбувається на невеликій відстані; недалекий; протилежне далекий. В близьких селах думали, що в Вербівці пожежа (Н.-Лев., II, 1956, 182); В близьких хатах ще не світилось (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
  10. близький — Близький, -а, -е 1) Близкій. Сусіди близькії, вороги тяжкії. Мат. 92. Близький родич. Грин. ІІІ. 531. ум. близенький, близесенький.  Словник української мови Грінченка