близький —
-а, -е. 1》 Який є або відбувається на невеликій відстані; недалекий; прот. далекий. || Який перебуває, живе недалеко. || Який простягається на невелику відстань; короткий. 2》 Який незабаром настане, наблизиться, здійсниться і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
близький —
БЛИЗЬКИ́Й, а́, е́; вищ. ст. бли́жчий. 1. Який є або розташований, відбувається на невеликій відстані; недалекий; протилежне далекий. В близьких селах думали, що в Вербівці пожежа (І.
Словник української мови у 20 томах
близький —
Близенький, близесенький, ближній, ближчий, поблизький, поближній, прилеглий, сусідній Фразеологічні синоніми: близькі сусіди; через дорогу навприсядки
Словник синонімів Вусика
близький —
не близьки́й (дале́кий, таки́й) світ. Дуже далеко. (Прочанин:) Світ не близький мені додому йти. Я з Галілеї (Леся Українка); — Не близький світ,— озвалась Килина,— аж до столиці.
Фразеологічний словник української мови
близький —
БЛИЗЬКИ́Й (який міститься або відбувається на невеликій відстані від кого-, чого-небудь), ПО́БЛИЗЬКИЙ розм.; БЛИ́ЖНІЙ рідше (перев.
Словник синонімів української мови
близький —
БЛИЗЬКИ́Й, а́, е́; вищ. ст. бли́жчий. 1. Який є або відбувається на невеликій відстані; недалекий; протилежне далекий. В близьких селах думали, що в Вербівці пожежа (Н.-Лев., II, 1956, 182); В близьких хатах ще не світилось (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах