Значення в інших словниках
-
бунтівливий —
бунтівли́вий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
бунтівливий —
-а, -е. Схильний до бунту, бунтарства.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
бунтівливий —
БУНТІВЛИ́ВИЙ, а, е. Схильний до бунту, бунтарства. Ми вже ходили раз боронити турка од його бунтівливого холопа – білого арапа (з переказу); * Образно.
Словник української мови у 20 томах
-
бунтівливий —
БУНТІВНИ́Й (який має причетність до соціальних заворушень, перейнятий бунтарством; схильний до бунту), ЗАКОЛО́ТНИЙ рідше; БУНТІВЛИ́ВИЙ (схильний до бунту); БУНТА́РСЬКИЙ, БУНТІВНИ́ЦЬКИЙ, БУНТІВНИ́ЧИЙ, КРАМО́ЛЬНИЙ заст.
Словник синонімів української мови
-
бунтівливий —
БУНТІВЛИ́ВИЙ, а, е. Схильний до бунту, бунтарства. Ми вже ходили раз боронити турка од його бунтівливого холопа — білого орапа (Миряни, II, 1954, 130); *Образно. У Тису всі річки течуть. Що в горах починають путь, Весною шумні й бунтівливі, А влітку-ясністю щасливі… (Рильський, II, 1956, 299).
Словник української мови в 11 томах