бунтівливий

Значення в інших словниках

1. бунтівливий — бунтівли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
2. бунтівливий — -а, -е. Схильний до бунту, бунтарства. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бунтівливий — БУНТІВЛИ́ВИЙ, а, е. Схильний до бунту, бунтарства. Ми вже ходили раз боронити турка од його бунтівливого холопа – білого арапа (з переказу); * Образно. Словник української мови у 20 томах
4. бунтівливий — БУНТІВНИ́Й (який має причетність до соціальних заворушень, перейнятий бунтарством; схильний до бунту), ЗАКОЛО́ТНИЙ рідше; БУНТІВЛИ́ВИЙ (схильний до бунту); БУНТА́РСЬКИЙ, БУНТІВНИ́ЦЬКИЙ, БУНТІВНИ́ЧИЙ, КРАМО́ЛЬНИЙ заст. Словник синонімів української мови
5. бунтівливий — БУНТІВЛИ́ВИЙ, а, е. Схильний до бунту, бунтарства. Ми вже ходили раз боронити турка од його бунтівливого холопа — білого орапа (Миряни, II, 1954, 130); *Образно. У Тису всі річки течуть. Що в горах починають путь, Весною шумні й бунтівливі, А влітку-ясністю щасливі… (Рильський, II, 1956, 299). Словник української мови в 11 томах