1. Словник синонімів української мови

бунтівливий

БУНТІВНИ́Й (який має причетність до соціальних заворушень, перейнятий бунтарством; схильний до бунту), ЗАКОЛО́ТНИЙ рідше; БУНТІВЛИ́ВИЙ (схильний до бунту); БУНТА́РСЬКИЙ, БУНТІВНИ́ЦЬКИЙ, БУНТІВНИ́ЧИЙ, КРАМО́ЛЬНИЙ заст. (який закликає до бунту, перейнятий духом бунтарства). Ще й досі жандарми гасають по селах, виловлюючи його (Т. Шевченка) бунтівні вірші (Н. Рибак); Ми вже ходили раз боронити турка од його бунтівного холопа — білого орапа (Панас Мирний); Дзвенять кайдани по Сибіру, І на бунтарському Дону Стиха відлуння (А. Малишко); В університеті Київському ніколи не згасав бунтівничий дух (Ю. Мартич); У Галичині з'явились соціалісти! І не чужі, що, як відомо, в чемоданах з подвійним дном розвозять крамольні ідеї, а свої, доморощені (П. Колесник).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бунтівливий — бунтівли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. бунтівливий — -а, -е. Схильний до бунту, бунтарства. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бунтівливий — БУНТІВЛИ́ВИЙ, а, е. Схильний до бунту, бунтарства. Ми вже ходили раз боронити турка од його бунтівливого холопа – білого арапа (з переказу); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  4. бунтівливий — див. непокірний Словник синонімів Вусика
  5. бунтівливий — БУНТІВЛИ́ВИЙ, а, е. Схильний до бунту, бунтарства. Ми вже ходили раз боронити турка од його бунтівливого холопа — білого орапа (Миряни, II, 1954, 130); *Образно. У Тису всі річки течуть. Що в горах починають путь, Весною шумні й бунтівливі, А влітку-ясністю щасливі… (Рильський, II, 1956, 299). Словник української мови в 11 томах