бурулька —
буру́лька іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
бурулька —
-и, ж. Льодинка, що утворилася під час стікання рідини і має форму загостреної донизу палички.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бурулька —
БУРУ́ЛЬКА, и, ж. Крижинка, що утворилася при стіканні рідини і має форму загостреної донизу палички. – Я перетворю тебе на крижану бурульку, – пообіцяв Мороз (з казки); Бурульки, що знай кругом бряжчали, Уже зовсім пообпадали (Є.
Словник української мови у 20 томах
бурулька —
БУРУ́ЛЬКА, и, ж. Льодинка, що утворилася при стіканні рідини і має форму загостреної донизу палички. Бурульки, що знай кругом бряжчали. Уже зовсім пообпадали (Гроб., І, 1957, 71); На вусиках у Чупринів-ського танули дрібненькі льодові бурульки (Грим.
Словник української мови в 11 томах
бурулька —
Бурулька, -ки ж. 1) Точеная головка у палки. 2) Ледяная сосулька. Із льоду бурульки, що знай кругом брязчали (у вовка), уже зовсім пообпадали. Греб. 386. 3) Трубка?...
Словник української мови Грінченка