бурулька
Бурулька, -ки
ж.
1) Точеная головка у палки.
2) Ледяная сосулька. Із льоду бурульки, що знай кругом брязчали (у вовка), уже зовсім пообпадали. Греб. 386.
3) Трубка? В ніс втеребив (чорт) дві бурульки, з бурульок, мов з кухви, б'ють під стелю через рульки джерела сивухи. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 103).
4) московська бурулька. Кукишъ. Ном. №? 3265. ум. бурулечка.
Словник української мови Грінченка