бурун
Бурун, -на
м.
1) Балъ (въ морѣ, рѣкѣ). Як розгуляється погода та проти вітру як пожене буруни, то дуб грає по бурунах то вгору, то вниз, як віз по балках. ЗОЮР. І. 146.
2) Сугробъ. Ти ба, буруни які понамітало. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка