1. Словник української мови Грінченка

бурулька

Бурулька, -ки

ж.

1) Точеная головка у палки.

2) Ледяная сосулька. Із льоду бурульки, що знай кругом брязчали (у вовка), уже зовсім пообпадали. Греб. 386.

3) Трубка? В ніс втеребив (чорт) дві бурульки, з бурульок, мов з кухви, б'ють під стелю через рульки джерела сивухи. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 103).

4) московська бурулька. Кукишъ. Ном. №? 3265. ум. бурулечка.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бурулька — буру́лька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. бурулька — -и, ж. Льодинка, що утворилася під час стікання рідини і має форму загостреної донизу палички. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бурулька — БУРУ́ЛЬКА, и, ж. Крижинка, що утворилася при стіканні рідини і має форму загостреної донизу палички. – Я перетворю тебе на крижану бурульку, – пообіцяв Мороз (з казки); Бурульки, що знай кругом бряжчали, Уже зовсім пообпадали (Є. Словник української мови у 20 томах
  4. бурулька — Висулька, смоктавка (дит.) Словник синонімів Вусика
  5. бурулька — Буру́лька, -льки, -льці; -ру́льки, -ру́льок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. бурулька — БУРУ́ЛЬКА, и, ж. Льодинка, що утворилася при стіканні рідини і має форму загостреної донизу палички. Бурульки, що знай кругом бряжчали. Уже зовсім пообпадали (Гроб., І, 1957, 71); На вусиках у Чупринів-ського танули дрібненькі льодові бурульки (Грим. Словник української мови в 11 томах