1. Словник української мови в 11 томах

бурулька

БУРУ́ЛЬКА, и, ж. Льодинка, що утворилася при стіканні рідини і має форму загостреної донизу палички.

Бурульки, що знай кругом бряжчали. Уже зовсім пообпадали (Гроб., І, 1957, 71);

На вусиках у Чупринів-ського танули дрібненькі льодові бурульки (Грим., Сни.., 1950, 205);

*У порівн. Серце Мишунине розтоплювалось, як крижана бурулька (Ю. Янов., II, 1954, 145).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бурулька — буру́лька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. бурулька — -и, ж. Льодинка, що утворилася під час стікання рідини і має форму загостреної донизу палички. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бурулька — БУРУ́ЛЬКА, и, ж. Крижинка, що утворилася при стіканні рідини і має форму загостреної донизу палички. – Я перетворю тебе на крижану бурульку, – пообіцяв Мороз (з казки); Бурульки, що знай кругом бряжчали, Уже зовсім пообпадали (Є. Словник української мови у 20 томах
  4. бурулька — Висулька, смоктавка (дит.) Словник синонімів Вусика
  5. бурулька — Буру́лька, -льки, -льці; -ру́льки, -ру́льок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. бурулька — Бурулька, -ки ж. 1) Точеная головка у палки. 2) Ледяная сосулька. Із льоду бурульки, що знай кругом брязчали (у вовка), уже зовсім пообпадали. Греб. 386. 3) Трубка?... Словник української мови Грінченка