Значення в інших словниках
-
бухтіти —
бухті́ти дієслово недоконаного виду глухо звучати; бухати діал.
Орфографічний словник української мови
-
бухтіти —
-іє, недок., діал. Глухо звучати, бухати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
бухтіти —
БУХТІ́ТИ, ти́ть, недок. 1. діал. Бу́хати. Бубон, як грім серед літа, бухтів (Панас Мирний); Працювали, розмовляли, метушились робітники, плюскала вода, бухтіла парова машина (Б. Грінченко). 2. жарг. Говорити, теревенити.
Словник української мови у 20 томах
-
бухтіти —
(-чу, -тиш) недок.; несхвальн. 1. крим. Говорити, теревенити. БСРЖ, 84; ЯБМ, 1, 136. 2. мол., крим., жрм. Бурчати, виявляти незадоволення. [Малява:] Не бухти. Тут справа така, що краще сумешнік неприкольний, щоби не засвітитися, ясно? (Б. Жолдак, Голодна кров). БСРЖ, 84; ЯБМ, 1, 136.
Словник жарґонної лексики української мови
-
бухтіти —
БУХТІ́ТИ, і́є, недок., діал. Глухо звучати, бухати. Бубон, як грім серед літа, бухтів (Мирний, II, 1954, 249).
Словник української мови в 11 томах
-
бухтіти —
Бухтіти, -тію, -єш гл. 1) Пылать, вспыхивать. Вогні бухтіють. Харьк. 2) Глухо звучать. Бубон бухтіє. Мир. ХРВ. 341.
Словник української мови Грінченка