Значення в інших словниках
-
вареник —
варе́ник іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
вареник —
[варениек] -ка, м. (ў) -ку, мн. -кие, -к'іў
Орфоепічний словник української мови
-
вареник —
-а, ч. Невеликий варений виріб, зліплений з прісного тіста і начинений сиром, ягодами, капустою і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вареник —
А, ч. 1. Жіночі статеві органи. Розйобаний вареник. 2. Дівчина-підліток.
Словник сучасного українського сленгу
-
вареник —
(-а) ч.; арм., військ. Пілотка. Балабін.
Словник жарґонної лексики української мови
-
вареник —
як варе́ник у ма́слі (у смета́ні). Дуже добре, безтурботно або заможно. — Плаває як вареник у маслі (М. Номис); Крав (конвоїр), безумовно, мав кілька штабквартир .. у кожному селі в молодих одиноких удів і жив собі як вареник у маслі (Ю.
Фразеологічний словник української мови
-
вареник —
Варе́ник, -ка; -ники, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
вареник —
ВАРЕ́НИК, а, чол. Невеликий варений виріб, зліплений з прісного тіста і начинений сиром, ягодами, капустою і т. ін. Славний обід у тітки.
Словник української мови в 11 томах
-
вареник —
Вареник, -ка м. Родъ варенаго пирожка съ творогомъ, ягодами, кислой капустой, макомъ, выжимками коноплянаго сѣмени и пр. Чуб. VII. 442. Плаває, як вареник у маслі. Ном. № 1721. ум. вареничок.
Словник української мови Грінченка