Значення в інших словниках
-
верть —
верть присудкове слово незмінювана словникова одиниця розм.
Орфографічний словник української мови
-
верть —
присудк. сл., розм. Уживається за знач. повернутися, крутнутися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
верть —
ВЕРТЬ, у знач. присудка, розм. Уживається як присудок за знач. повернутися, крутнутися. – Я силувати тебе не буду, – каже Філон. – На се нема й закону, кому кого полюбити. Дак як? Чи вподобала?..
Словник української мови у 20 томах
-
верть —
куди́ круть, куди́ й верть. Дуже непослідовний, нестійкий. Реалізм .. автора куди круть, куди й верть, та й заїхав назад до старого ідеалізму (І. Франко). то круть, то верть. Хитруючи, уникати праці, ледарювати.
Фразеологічний словник української мови
-
верть —
ВЕРТЬ, присудк. сл., розм. Уживається за знач. повернутися, крутнутися. — Я силувати тебе не буду, — каже Філон. — На се нема й закону, кому кого полюбити. Дак як? Чи вподобала?.. Тоді вона верть, та за двері (Барв., Опов.., 1902, 182).
Словник української мови в 11 томах
-
верть —
Верть меж., означающее поворотъ. Тоді вона верть, та за двері. Г. Барв. 182. Підійшли до його, а він тоді верть, та в другий бік, та й сховавсь. Павлогр. у.
Словник української мови Грінченка