Значення в інших словниках
-
верхівка —
верхі́вка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
верхівка —
Вершок, верхів'я, верх, (гори) ВЕРХОВИНА.
Словник синонімів Караванського
-
верхівка —
-и, ж. 1》 Верхня, найвища частина чого-небудь. 2》 перен., розм. Керівна, найвпливовіша частина суспільства, класу, організації і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
верхівка —
ВЕРХІ́ВКА, и, ж. 1. Горішня, найвища частина, вершина чого-небудь. Ведмеді забралися на саму верхівку дуба (з казки); Щогли радіо двома гострими верхівками націлились у небо (О. Донченко); У темних грозових хмарах вимальовується верхівка гори (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
-
верхівка —
ВЕРХ (верхня, найвища частина чого-небудь), ВЕРХІ́ВКА, ВЕРШО́К, ВЕРШЕ́ЧОК, ГРЕ́БІНЬ, ВЕРШИ́НА, ВЕРХІ́В'Я, ВЕРХОВИ́НА, МА́КІВКА розм., ЧОЛО́ розм. (перев. дерева, гори); ШПИЛЬ, ТІ́М'Я рідко, ГРУНЬ діал.
Словник синонімів української мови
-
верхівка —
ВЕРХІ́ВКА, и, ж. 1. Верхня, найвища частина чого-небудь. Ведмеді забралися на саму верхівку дуба (Укр.. казки, 1951, 66); Щогли радіо двома гострими верхівками націлились у небо (Донч., II, 1956, 83); При..
Словник української мови в 11 томах