викохувати —
ВИКО́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КОХАТИ, аю, аєш, док., перех. З любов’ю вирощувати кого-, що-небудь; дбайливо доглядаючи, добиватися найкращого стану, вигляду.
Словник української мови в 11 томах
викохувати —
Викохувати, -хую, -єш сов. в. викохати, -хаю, -єш, гл. 1) Взлелѣивать, взлелѣять, воспитывать, воспитать. Викохав дитину в добрую годину. Ном. № 9223. Викохав я дівчиноньку людям, не собі. Мет. Викохала, випестила, та й обоє покинули. МВ. І. 153.
Словник української мови Грінченка