Значення в інших словниках
-
виноситися —
Виноси́тися: — вибиратися, збиратися їхати [X] — швидко вибиратися, виїжджати, вилітати [1]
Словник з творів Івана Франка
-
виноситися —
ви́носитися дієслово доконаного виду робити непридатним вино́ситися дієслово недоконаного виду швидко вибігати; виносити речі; хизуватися
Орфографічний словник української мови
-
виноситися —
I в`иноситисядив. виношуватися. II вин`оситися-ошуся, -осишся; наказ. сп. виносься; недок., винестися, -суся, -сешся; мин. ч. винісся, -неслась, -неслось; док. 1》 Швидко вибігати, виїжджати, вилітати звідки-небудь або кудись. 2》 тільки недок., рідко.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
виноситися —
ВИ́НОСИТИСЯ див. вино́шуватися. ВИНО́СИТИСЯ, о́шуся, о́сишся; наказ. сп. вино́сься; недок., ВИ́НЕСТИСЯ, суся, сешся; мин. ч. ви́нісся, неслась, лось; док. 1. Швидко вибігати, виїжджати, вилітати звідки-небудь або кудись.
Словник української мови у 20 томах
-
виноситися —
виноситися (выноситися) гордитися, зазнаватися, величатися, чванитися
Словник застарілих та маловживаних слів
-
виноситися —
ЗНО́ШУВАТИСЯ (про одяг, взуття і т. ін. — ставати старим, непридатним для користування), ВИНО́ШУВАТИСЯ рідше, ПРОНО́ШУВАТИСЯ рідше, ВИТИРА́ТИСЯ рідко; ГОРІ́ТИ на кому, розм. (швидко); РВА́ТИСЯ, ДЕ́РТИСЯ, ДРА́ТИСЯ (з утворенням дірок). — Док.
Словник синонімів української мови
-
виноситися —
ВИ́НОСИТИСЯ див. вино́шуватися. ВИНО́СИТИСЯ, о́шуся, о́сишся; наказ, сп. вино́сься; недок., ВИ́НЕСТИСЯ, суся, сешся; мин. ч. ви́нісся, неслась, лось; док. 1. Швидко вибігати, виїжджати, вилітати звідки-небудь або кудись. Тихцем [Яць] винісся з хати (Фр.
Словник української мови в 11 томах