Значення в інших словниках
-
висмикати —
ви́смикати дієслово доконаного виду висмика́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
висмикати —
I в`исмикатидив. висмикати. II висмик`ати-аю, -аєш і висмикувати, -ую, -уєш, недок., висмикати, -аю, -аєш і висмикнути, -ну, -неш, док., перех. Смикаючи, витягати, вихоплювати, виривати що-небудь звідкись, з чогось.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
висмикати —
ВИ́СМИКАТИ див. висмика́ти. ВИСМИКА́ТИ, а́ю, а́єш, ВИСМИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СМИКАТИ, аю, аєш, ВИ́СМИКНУТИ, ну, неш, док. 1. що. Смикаючи, вихоплювати, виривати що-небудь звідкись, із чогось.
Словник української мови у 20 томах
-
висмикати —
ВИРИВА́ТИ (смикаючи, витягати, виймати що-небудь звідкись, із чогось), РВА́ТИ, ВИСМИ́КУВАТИ, ВИСМИКА́ТИ, ВИДИРА́ТИ, ВИСКУ́БУВАТИ, ВИША́РПУВАТИ розм.; ВИПРУ́ЧУВАТИ, ВИПРУЧА́ТИ (перев. про руки, ноги); ВИЩИ́ПУВАТИ (перев. про рослини). — Док.
Словник синонімів української мови
-
висмикати —
ВИ́СМИКАТИ див. висмика́ти. ВИСМИКА́ТИ, а́ю, а́єш і ВИСМИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СМИКАТИ, аю, аєш і ВИ́СМИКНУТИ, ну, неш, док., перех. Смикаючи, витягати, вихоплювати, виривати що-небудь звідкись, з чогось.
Словник української мови в 11 томах