Значення в інших словниках
-
височенький —
височе́нький прикметник
Орфографічний словник української мови
-
височенький —
-а, -е. Досить високий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
височенький —
ВИСОЧЕ́НЬКИЙ, а, е. Досить високий. З-за кущів уявилась височенька, але тонка Дарчина постать (Леся Українка); Стоять на височеньких протилежних берегах дерева і ніби вітаються між собою, простягаючи одне одному зелені віти-руки (Остап Вишня)...
Словник української мови у 20 томах
-
височенький —
Височе́нький, -ка, -ке
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
височенький —
ВИСОЧЕ́НЬКИЙ, а, е. Досить високий. Знайшли глечик, височенький собі, повен грошей (Вовчок, І, 1955, 86); З-за кущів уявилась височенька, але тонка Дарчина постать (Л. Укр., III, 1952, 660).
Словник української мови в 11 томах
-
височенький —
Височенький, -а, -е ум. отъ високий.
Словник української мови Грінченка