Значення в інших словниках
-
власник —
(який має власне майно) господар, хазяїн.
Словник синонімів Полюги
-
власник —
власник – володар Власником називають того, кому належить певна річ, майно. Власник окулярів, власник фірми. Вживається цей іменник і для позначення особи, яка вирізняється якоюсь характерною прикметою. Власник розкішної бороди, власник низького голосу.
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
-
власник —
вла́сник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
власник —
(майна) господар, посідач, володільник, д. володілець, властитель, властивець, ок. володар; (у спілці) співвласник.
Словник синонімів Караванського
-
власник —
[власниек] -ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў
Орфоепічний словник української мови
-
власник —
-а, ч. 1》 чого і без додатка. Господар якихось речей, майна і т. ін. на правах приватного або суспільного володіння. || Особа, якій властиве щось. 2》 Людина, яка прагне цілком володіти чим-небудь, не ділячись з іншими.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
власник —
ВЛА́СНИК, а, ч. 1. чого і без дод. Господар якихось речей, майна і т. ін. на правах приватного або суспільного володіння. Я більшу частину дня пролежав, думаючи про...
Словник української мови у 20 томах
-
власник —
ВЛА́СНИК (людина з правом приватного або суспільного володіння чимсь), ГОСПО́ДАР, ХАЗЯ́ЇН, ВОЛО́ДА́Р, ВОЛОДІ́ЛЬНИК рідше, ВОЛОДІ́ЛЕЦЬ рідше, ВЛАСТИ́ТЕЛЬ заст., ВЛАСТИ́ВЕЦЬ заст., ПОСІДА́Ч заст. Власник фабрики; Раб кинув виклик власнику і Богу (П.
Словник синонімів української мови
-
власник —
Вла́сник, -ка; -ники, -ків, -кам
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
власник —
ВЛА́СНИК, а, ч. 1. чого і без додатка. Господар якихось речей, майна і т. ін. на правах приватного або суспільного володіння. Я більшу частину дня пролежав, думаючи про...
Словник української мови в 11 томах
-
власник —
рос. собственник наявність у юридичної чи фізичної особи права власності на матеріальні, природні, культурні, духовні цінності, здатність виступати В., розпорядником майнових та інших цінностей.
Eкономічна енциклопедія
-
власник —
Власник, -ка м. 1) Собственникъ, владѣтель. Желех. 2) Властитель, довѣренное лицо властителя? і прошу я царя хана і цариці ханиці і власників їх.... (Заговоръ). Чуб. І. 121.
Словник української мови Грінченка