Значення в інших словниках
-
возильник —
вози́льник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
возильник —
-а, ч., діал. Те саме, що возій.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
возильник —
ВОЗИ́ЛЬНИК, а, ч., рідко. Те саме, що возі́й. А там же близько мої токи, мої клуні. Хліб тільки що возильники завезли в токи (І. Нечуй-Левицький); Захисні статті – це перелік дій чи умов, яких повинен дотримуватись возильник протягом дії кредитного договору (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах