возильник

ВОЗИ́ЛЬНИК, а, ч., рідко.

Те саме, що возі́й.

А там же близько мої токи, мої клуні. Хліб тільки що возильники завезли в токи (І. Нечуй-Левицький);

Захисні статті – це перелік дій чи умов, яких повинен дотримуватись возильник протягом дії кредитного договору (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. возильник — вози́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. возильник — -а, ч., діал. Те саме, що возій.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. возильник — див. візник  Словник синонімів Вусика