Значення в інших словниках
-
волопас —
волопа́с іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
волопас —
-а, ч. 1》 Той, хто пасе волів. 2》 Сузір'я.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
волопас —
ВОЛОПА́С, а, ч. 1. Той, хто пасе воли; пастух. І тільки волопас там [у руїнах] сходить на чолі Важкої череди в години водопою (М. Зеров); Вона [змія рабства] віками, хижа й ласа, І хлібороба й волопаса Стискала закрутом слизьким (М.
Словник української мови у 20 томах
-
волопас —
ПАСТУ́Х (той, хто пасе стадо, череду тощо), ПА́СТИР заст.; ТАБУ́ННИК, ГУРТІВНИ́К, СТА́ДНИК заст., СТАДА́Р діал. (той, хто пасе табун коней, верблюдів тощо); ЧЕРЕДНИ́К (перев. великої рогатої худоби); ЧАБА́Н, ВІВЧА́Р, ВАТА́ЖНИК заст., ГАЙДА́Р діал.
Словник синонімів української мови
-
волопас —
ВОЛОПА́С, а, ч. Той, хто пасе воли. І тільки волопас там [у руїнах] сходить на чолі Важкої череди в години водопою (Зеров, Вибр., 1966, 467); Вона [змія рабства] віками, хижа й ласа, І хлібороба й волопаса Стискала закрутом слизьким (Рильський, Сад.., 1955, 80).
Словник української мови в 11 томах