Значення в інших словниках
-
враждати —
вражда́ти дієслово недоконаного виду рідко
Орфографічний словник української мови
-
враждати —
ВРАЖДА́ТИ, а́ю, а́єш, ВРАЖДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., на кого і без дод., розм., рідко. Гніватися, сердитися, гудити. Ой не враждуйте, вороженьки, на мене (Сл. Гр.
Словник української мови у 20 томах
-
враждати —
ВРАЖДА́ТИ, а́ю, а́єш і ВРАЖДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., на кого і без додатка, розм., рідко. Гніватися, сердитися, гудити. Перш повипитував [справник] тих, що враждали на Тихона, і того чоловічка, що записував Тихонові забор [забір] хліба (Кв.-Осн.
Словник української мови в 11 томах