Значення в інших словниках
-
вточувати —
вто́чувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
вточувати —
(уточувати), -ую, -уєш, недок., вточити (уточити), вточу, вточиш, док., чого, перех. Наливати, випускаючи цівкою напій і т. ін.; націджувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вточувати —
ВТО́ЧУВАТИ (УТО́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., ВТОЧИ́ТИ (УТОЧИ́ТИ), вточу́, вто́чиш, док., чого, що. Наливати, випускаючи цівкою воду, напій і т. ін.; націджувати. [Лукаш:] Та що ти, дівчино? Чи я розбійник?...
Словник української мови у 20 томах
-
вточувати —
НАЦІДИ́ТИ (цідячи, налити яку-небудь кількість чогось), УЦІДИ́ТИ (ВЦІДИ́ТИ), НАТОЧИ́ТИ, УТОЧИ́ТИ (ВТОЧИ́ТИ) (за допомогою крана, через отвір у бочці і т. ін.). — Недок.: наці́джувати, уці́джувати (вці́джувати) нато́чувати, уто́чувати (вто́чувати).
Словник синонімів української мови
-
вточувати —
ВТО́ЧУВАТИ (УТО́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., ВТОЧИ́ТИ (УТОЧИ́ТИ), вточу́, вто́чиш, док., чого, перех. Наливати, випускаючи цівкою напій і т. ін.; націджувати. [Лукаш:] Та що ти, дівчино? Чи я розбійник? Я тільки хтів тобі вточити соку з берези (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах