Значення в інших словниках
-
вудилище —
вуди́лище іменник середнього роду рідко
Орфографічний словник української мови
-
вудилище —
-а, с., рідко. 1》 Те саме, що вудлище. 2》 Те саме, що вудила.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вудилище —
ВУДИ́ЛИЩЕ¹, а, с., рідко. Те саме, що вуди́ла. Я хилюся біля гаю, До півночі виглядаю: Чи не дзвякне вудилище, А чи шабля не засвище? (А. Малишко). ВУДИ́ЛИЩЕ², а, с., рідко. Те саме, що ву́длище.
Словник української мови у 20 томах
-
вудилище —
ВУ́ДЛИЩЕ (тонкий і гнучкий прут — ручка вудки), ВУДИ́ЛИЩЕ, ВУДИ́ЛО, ВУ́ДИЛЬНО діал. І короп кидається у глибінь, згинає вудлище в дугу широку (М. Рильський); Рибалка дід Гурій удень і вночі виїздив.. на човні з вудилищем (О.
Словник синонімів української мови
-
вудилище —
ВУДИ́ЛИЩЕ, а, с., рідко. 1. Те саме, що ву́длище. Рибалка дід Гурій удень і вночі виїздив полювати на човні з вудилищем (Донч., Пісня.., 1947, 77). 2. Те саме, що вуди́ла. Я хилюся біля гаю, До півночі виглядаю: Чи не дзвякне вудилище, А чи шабля не засвище? (Мал., І, 1956, 194).
Словник української мови в 11 томах
-
вудилище —
Вудилище, -ща с. = вудлище. Шух. І. 226.
Словник української мови Грінченка