Значення в інших словниках
-
відмивати —
відмива́ти 1 дієслово недоконаного виду мити відмива́ти 2 дієслово недоконаного виду про гроші, кошти
Орфографічний словник української мови
-
відмивати —
-аю, -аєш, недок., відмити, -ию, -иєш, док., перех. 1》 Миючи, очищати кого-, що-небудь від бруду і т. ін. 2》 спец. Промиваючи, відділяти що-небудь від домішок.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
відмивати —
ВІДМИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДМИ́ТИ, и́ю, и́єш, док. 1. кого, що. Миючи, очищати кого-, що-небудь від бруду, жиру і т. ін. – Сажі на тобі було три цебра. Почали відмивати – вода як чорнило стала (О.
Словник української мови у 20 томах
-
відмивати —
МИ́ТИ кого, що і без додатка (очищати від бруду водою або іншою рідиною), ВИМИВА́ТИ, БА́НИТИ діал.; ПОЛОСКА́ТИ (перев. речі, посуд); ЗМИВА́ТИ (з чогось); ВІДМИВА́ТИ (від чогось); ШАРУВА́ТИ розм., ВИШАРО́ВУВАТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
відмивати —
ВІДМИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДМИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., перех. 1. Миючи, очищати кого-, що-небудь від бруду і т. ін. Полоскала [Оленка], викручувала сорочку, відмивала комір, рукави (Горд., II, 1959, 66); — Сажі на тобі було три цебра.
Словник української мови в 11 томах
-
відмивати —
Відмива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. відмити, -мию, -єш, гл. 1) Отмывать, отмыть. 2) Мыть за долгъ, отрабатывать, отработать мойкой.
Словник української мови Грінченка