Значення в інших словниках
-
відміняти —
відміняти – скасовувати В українській мові дієслово відміняти (відмінювати) виражає зміст “робити когось або що-небудь інакшим; змінювати”. “Тепер я наче трохи натуру відмінила” (Леся Українка).
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
-
відміняти —
відміня́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
відміняти —
-яю, -яєш і відмінювати, -юю, -юєш, недок., відмінити, -іню, -іниш, док., перех. Робити кого-, що-небудь інакшим; змінювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
відміняти —
ВІДМІНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, ВІДМІ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДМІНИ́ТИ, іню́, і́ниш, док. 1. кого, що. Робити кого-, що-небудь інакшим; змінювати. Але сопілки й тамбурини глухий одмінюють мотив (М.
Словник української мови у 20 томах
-
відміняти —
ЗМІ́НЮВАТИ (робити іншим, інакшим), ЗМІНЯ́ТИ, МІНЯ́ТИ, МІНИ́ТИ рідше, ПЕРЕМІНЯ́ТИ, ПЕРЕМІ́НЮВАТИ, ВІДМІНЯ́ТИ, ВІДМІ́НЮВАТИ, ПЕРЕВЕРТА́ТИ, ПЕРЕРО́ДЖУВАТИ, ПЕРЕШИКО́ВУВАТИ, ПЕРЕІНА́КШУВАТИ розм., ПЕРЕІНА́ЧУВАТИ розм. рідше, ПРЕОБРАЖА́ТИ книжн.
Словник синонімів української мови
-
відміняти —
ВІДМІНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ВІДМІ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДМІНИ́ТИ, іню́, і́ниш, док., перех. 1. Робити кого-, що-небудь інакшим; змінювати. Без первісних тілець природа могла б самовільно, не потребуючи праці, усе відміняти на краще (Зеров, Вибр.
Словник української мови в 11 томах
-
відміняти —
Відміняти, -няю, -єш сов. в. відміни́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Перемѣнять, перемѣнить, измѣнять, измѣнить. Природу тяжко одмінити. Ном. № 3208. відмінило. Перемѣнилось. Вчора був великий мороз, а сьогодня відмінило.
Словник української мови Грінченка