Значення в інших словниках
-
відповзати —
відповза́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
відповзати —
-аю, -аєш, недок., відповзти, -зу, -зеш, док. Повзучи, віддалятися від кого-, чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
відповзати —
ВІДПОВЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДПОВЗТИ́, зу́, зе́ш, док. Повзучи, переміщуватися вбік, віддалятися від кого-, чого-небудь. Часом він [Задьора] одповзав за кущi, нишпорив помiж ними, шукаючи пташиних гнiзд (В.
Словник української мови у 20 томах
-
відповзати —
ВІДЛА́ЗИТИ (повзучи, віддалятися від чого-небудь), ВІДЛІЗА́ТИ, ВІДПОВЗА́ТИ. — Док.: відлі́зти, відповзти́. Джапарідзе відліз з-за свого каменя вбік (В. Собко); Діти йшли слідом за вужем, поки той.. тихо відповз у молодий сосняк (Є. Гуцало).
Словник синонімів української мови
-
відповзати —
ВІДПОВЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДПОВЗТИ́, зу́, зе́ш, док. Повзучи, віддалятися від ного-, чого-небудь. Сховищем гадюки є будь-яка нірка, від якої вона не відповзає далеко (Визначник земноводних..
Словник української мови в 11 томах