Значення в інших словниках
-
відсторонювати —
відсторо́нювати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
відсторонювати —
див. відстороняти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
відсторонювати —
ВІДСТОРО́НЮВАТИ див. відстороня́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
відсторонювати —
ВІДШТОВХНУ́ТИ (штовхаючи, різким рухом віддалити кого-, що-небудь), ВІДІПХНУ́ТИ, ВІДКИ́НУТИ, ВІДТРУ́ТИТИ, ВІДСТОРОНИ́ТИ. — Недок.: відшто́вхувати, відпиха́ти, відкида́ти, відтру́чувати, відсторо́нювати. Батько відштовхує від себе задачник (Ю.
Словник синонімів української мови
-
відсторонювати —
ВІДСТОРО́НЮВАТИ див. відстороня́ти.
Словник української мови в 11 томах