Значення в інших словниках відсторонювати — відсторо́нювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови відсторонювати — див. відстороняти. Великий тлумачний словник сучасної мови відсторонювати — ВІДСТОРО́НЮВАТИ див. відстороня́ти. Словник української мови у 20 томах відсторонювати — див. усувати Словник синонімів Вусика відсторонювати — ВІДШТОВХНУ́ТИ (штовхаючи, різким рухом віддалити кого-, що-небудь), ВІДІПХНУ́ТИ, ВІДКИ́НУТИ, ВІДТРУ́ТИТИ, ВІДСТОРОНИ́ТИ. — Недок.: відшто́вхувати, відпиха́ти, відкида́ти, відтру́чувати, відсторо́нювати. Батько відштовхує від себе задачник (Ю. Словник синонімів української мови