Значення в інших словниках
-
віщун —
віщу́н іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
віщун —
Провісник, провидець, пророк, ясновидець, віщівник; ЕВ. ворожбит, чаклун.
Словник синонімів Караванського
-
віщун —
-а, ч. 1》 заст. Той, хто віщує, пророкує що-небудь. 2》 перен., поет. Ознака, прикмета того, що настане.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
віщун —
ВІЩУ́Н, а́, ч. 1. Те саме, що віду́н; ясновидець. [Долон:] Пророчице, скажи, чи я верну [вернуся] живий з моєї справи? [Кассандра:] Питай в Гелена, та чи мало ж є у нас у Трої віщунів?...
Словник української мови у 20 томах
-
віщун —
ПРОРО́К (той, хто провіщає майбутнє), ПРОВІ́СНИК, ПЕРЕДВІ́СНИК, ПРОВИДЕЦЬ, ОРА́КУЛ книжн., уроч., ірон., ВІЩУ́Н заст.; ВІДУ́Н заст. (у давніх слов'ян). Хто угледів в час безчасся Сонце крізь тумани, Той для люду рідним батьком І пророком стане (О.
Словник синонімів української мови
-
віщун —
ВІЩУ́Н, а, ч. 1. заст. Той, хто віщує, пророкує що-небудь. [Долон:] Пророчице, скажи, чи я верну живий з моєї справи? [Кассандра:] Питай в Гелена, та чи мало ж є у нас у Трої віщунів? (Л. Укр., II, 1951, 269); — Не вгадав, не вгадав!...
Словник української мови в 11 томах
-
віщун —
Віщун, -на м. Вѣщунъ, предсказатель. Не дуже довіряй своєму серцю: сей віщун часто обманює. Котл. Н. П. 365. Під бороною з залізними або осиковими зубцями можна виховать пса віщуна-ярчука. Ном. № 291.
Словник української мови Грінченка