Значення в інших словниках
-
гниляччя —
гниля́ччя іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
гниляччя —
-я, с., збірн. Зотлілі рослини.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
гниляччя —
ГНИЛЯ́ЧЧЯ, я, с., розм. Збірн. до гниль 1. – Дякувати треба йому, що примусив перекрити своє житло! Що спалив ік лихій мамі оте гниляччя! Чи у Дніпровських плавнях перевівся очерет? А чи руки нам відсохнуть, коли ми по кулику зв'яжемо його і гуртом заново перекриємо курінь?.. (В. Малик).
Словник української мови у 20 томах
-
гниляччя —
ГНИЛЬ (що-небудь розкладене, зруйноване гниттям), ГНИЛИ́ЗНА, ГНИЛЯ́ТИНА, ГНИЛЛЯ́, ГНИЛЯ́ЧЧЯ. Він глибоко вдихнув прохолоду жовтневої ночі й відчув запах гару та річкової гнилі (Н. Рибак); Осінь пахла дощами, прив'ялим листям, гнилизною боліт (П.
Словник синонімів української мови
-
гниляччя —
Гниля́ччя, -ччя, -ччю, -ччям
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
гниляччя —
Гниляччя, -чя с. соб. Сгнившія растенія, гниль.
Словник української мови Грінченка