гниляччя

Значення в інших словниках

1. гниляччя — гниля́ччя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. гниляччя — -я, с., збірн. Зотлілі рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гниляччя — ГНИЛЯ́ЧЧЯ, я, с., розм. Збірн. до гниль 1. – Дякувати треба йому, що примусив перекрити своє житло! Що спалив ік лихій мамі оте гниляччя! Чи у Дніпровських плавнях перевівся очерет? А чи руки нам відсохнуть, коли ми по кулику зв'яжемо його і гуртом заново перекриємо курінь?.. (В. Малик). Словник української мови у 20 томах
4. гниляччя — ГНИЛЬ (що-небудь розкладене, зруйноване гниттям), ГНИЛИ́ЗНА, ГНИЛЯ́ТИНА, ГНИЛЛЯ́, ГНИЛЯ́ЧЧЯ. Він глибоко вдихнув прохолоду жовтневої ночі й відчув запах гару та річкової гнилі (Н. Рибак); Осінь пахла дощами, прив'ялим листям, гнилизною боліт (П. Словник синонімів української мови
5. гниляччя — Гниля́ччя, -ччя, -ччю, -ччям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. гниляччя — Гниляччя, -чя с. соб. Сгнившія растенія, гниль. Словник української мови Грінченка