Значення в інших словниках
-
головонька —
голо́вонька іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
головонька —
див. голівонька.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
головонька —
ГОЛО́ВОНЬКА, и, ж. Пестл. до голо́вка 1, 4. Цвіт королевий Схилив свою головоньку Червоно-рожеву До білого пониклого Личенька лілеї (Т. Шевченко); – Ото як проклятий Юрко з ордою добував Чигирина, то там десь і полягла його [Тимоша] головонька кучерява (Д. Мордовець).
Словник української мови у 20 томах
-
головонька —
втопи́ти го́лову (до́лю) чию. Знівечити, занапастити життя собі або комусь (перев. нещасливим шлюбом). — І чого встряв сюди Чіпка?.. Уже яка мати, така й дочка: яблучко від яблуньки недалеко одкотиться... Утопить він свою голову, та й мою разом!...
Фразеологічний словник української мови
-
головонька —
Голо́вонька, -ньки, -ньці; -воньки, -воньок
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
головонька —
ГОЛО́ВОНЬКА див. голі́вонька.
Словник української мови в 11 томах
-
головонька —
Головонька, -ки ж. 1) ум. отъ голова. 2) = головенька. Гн. II. 20.
Словник української мови Грінченка