Значення в інших словниках
-
голубонько —
голу́бонько іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
голубонько —
-а, ч. Пестл. до голуб.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
голубонько —
ГОЛУ́БОНЬКО, а, ч. Пестл. до го́луб. Ой, гаю мій, гаю, Та густий – не прогляну; Упустила та голубонька Та вже й не піймаю (з народної пісні); В небі один місяць ясненький, В світі один батько рідненький, Наш голубонько сивенький (Леся Українка).
Словник української мови у 20 томах
-
голубонько —
ГОЛУ́БОНЬКО, а, ч. Пестл. до го́луб. Ой, гаю мій, гаю, Та густий — не прогляну; упустила та голубонька Та вже й не піймаю (Укр.. лір. пісні, 1958, 214); В небі один місяць ясненький, В світі один батько рідненький, Наш голубонько сивенький (Л. Укр., І, 1951, 10).
Словник української мови в 11 томах
-
голубонько —
Голубонько, -ка м. ум. отъ голуб.
Словник української мови Грінченка