голубонько

ГОЛУ́БОНЬКО, а, ч.

Пестл. до го́луб.

Ой, гаю мій, гаю, Та густий – не прогляну; Упустила та голубонька Та вже й не піймаю (з народної пісні);

В небі один місяць ясненький, В світі один батько рідненький, Наш голубонько сивенький (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. голубонько — голу́бонько іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. голубонько — -а, ч. Пестл. до голуб.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. голубонько — див. дівчина; коханий  Словник синонімів Вусика
4. голубонько — ГОЛУ́БОНЬКО, а, ч. Пестл. до го́луб. Ой, гаю мій, гаю, Та густий — не прогляну; упустила та голубонька Та вже й не піймаю (Укр.. лір. пісні, 1958, 214); В небі один місяць ясненький, В світі один батько рідненький, Наш голубонько сивенький (Л. Укр., І, 1951, 10).  Словник української мови в 11 томах
5. голубонько — Голубонько, -ка м. ум. отъ голуб.  Словник української мови Грінченка