голубонька

ГОЛУ́БОНЬКА, и, ж.

Пестл. до голу́бка.

Не до пари голубоньці Горобець, Хоч який він прехороший молодець (Л. Глібов);

– Давайте, голубоньки, зборемо її [Олену] гуртом. Я не в силах .. шелихвістку повалити (О. Ковінька);

– Мамо, голубонько, виклопочи мені дозвіл займатися літературною працею! (О. Іваненко);

* У порівн. Мов сизая голубонька, Село облетіла [княжна]. У всіх була, всіх бачила, Всі повеселіли (Т. Шевченко).

Значення в інших словниках

1. голубонька — голу́бонька іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. голубонька — -и, ж. Пестл. до голубка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. голубонька — див. кохана  Словник синонімів Вусика
4. голубонька — ГОЛУ́БОНЬКА, и, ж. Пестл. до голу́бка. Не до пари голубоньці Горобець, Хоч який він прехороший молодець (Гл., Вибр., 1957, 88); *У порівн. Мов сизая голубонька, Село облетіла. У всіх була, всіх бачила, Всі повеселіли. (Шевч.  Словник української мови в 11 томах
5. голубонька — Голубонька, -ки ж. ум. отъ голубка.  Словник української мови Грінченка