голубонька

ГОЛУ́БОНЬКА, и, ж. Пестл. до голу́бка.

Не до пари голубоньці Горобець, Хоч який він прехороший молодець (Гл., Вибр., 1957, 88);

*У порівн. Мов сизая голубонька, Село облетіла. У всіх була, всіх бачила, Всі повеселіли. (Шевч., II, 1953, 15);

— Давайте, голубоньки, зборемо її гуртом (Ковінька, Кутя.., 1960, 58).

Значення в інших словниках

1. голубонька — голу́бонька іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. голубонька — -и, ж. Пестл. до голубка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. голубонька — ГОЛУ́БОНЬКА, и, ж. Пестл. до голу́бка. Не до пари голубоньці Горобець, Хоч який він прехороший молодець (Л. Глібов); – Давайте, голубоньки, зборемо її [Олену] гуртом. Я не в силах .. шелихвістку повалити (О.  Словник української мови у 20 томах
4. голубонька — див. кохана  Словник синонімів Вусика
5. голубонька — Голубонька, -ки ж. ум. отъ голубка.  Словник української мови Грінченка