голубонька
ГОЛУ́БОНЬКА, и, ж. Пестл. до голу́бка.
Не до пари голубоньці Горобець, Хоч який він прехороший молодець (Гл., Вибр., 1957, 88);
*У порівн. Мов сизая голубонька, Село облетіла. У всіх була, всіх бачила, Всі повеселіли. (Шевч., II, 1953, 15);
— Давайте, голубоньки, зборемо її гуртом (Ковінька, Кутя.., 1960, 58).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- голубонька — голу́бонька іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- голубонька — -и, ж. Пестл. до голубка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- голубонька — ГОЛУ́БОНЬКА, и, ж. Пестл. до голу́бка. Не до пари голубоньці Горобець, Хоч який він прехороший молодець (Л. Глібов); – Давайте, голубоньки, зборемо її [Олену] гуртом. Я не в силах .. шелихвістку повалити (О. Словник української мови у 20 томах
- голубонька — див. кохана Словник синонімів Вусика
- голубонька — Голубонька, -ки ж. ум. отъ голубка. Словник української мови Грінченка