голубонька
ГОЛУ́БОНЬКА, и, ж.
Пестл. до голу́бка.
Не до пари голубоньці Горобець, Хоч який він прехороший молодець (Л. Глібов);
– Давайте, голубоньки, зборемо її [Олену] гуртом. Я не в силах .. шелихвістку повалити (О. Ковінька);
– Мамо, голубонько, виклопочи мені дозвіл займатися літературною працею! (О. Іваненко);
* У порівн. Мов сизая голубонька, Село облетіла [княжна]. У всіх була, всіх бачила, Всі повеселіли (Т. Шевченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- голубонька — голу́бонька іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- голубонька — -и, ж. Пестл. до голубка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- голубонька — див. кохана Словник синонімів Вусика
- голубонька — ГОЛУ́БОНЬКА, и, ж. Пестл. до голу́бка. Не до пари голубоньці Горобець, Хоч який він прехороший молодець (Гл., Вибр., 1957, 88); *У порівн. Мов сизая голубонька, Село облетіла. У всіх була, всіх бачила, Всі повеселіли. (Шевч. Словник української мови в 11 томах
- голубонька — Голубонька, -ки ж. ум. отъ голубка. Словник української мови Грінченка