голубок
ГОЛУБО́К, бка́, ч.
Зменш.-пестл. до го́луб.
Мисливцеві видно, як переливається сліпуче сонце на сизій, аж дзеркальній спині .. голубка (О. Донченко);
Чубчик, сивий голубок, Живе на голуб'ятні (І. Муратов);
Над образами, під стелею, папіровий [паперовий] голубок на волосині літав, розгорнувши білі крильця (А. Кащенко);
* У порівн. Мовить баба у кутку: – Я щедруха, я гладуха; В мене донечка красуха; Кучерявенький синок, Як той сизий голубок (Л. Глібов).
◇ (1) Як (мов, ні́би і т. ін.) [ті] голубки́, зі сл. жити – у повній злагоді, дуже дружно.
Подивись, як Бондаренко панькається тепер з своєю молодою жінкою. Наче ті голубки живуть (Л. Яновська).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- голубок — голубо́к іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- голубок — -бка, ч., розм. Зменш.-пестл. до голуб 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- голубок — як го́луб (голу́бка), зі сл. си́вий, си́ва. Зовсім, повністю. Гриць уже сивий, як голуб, був, а все ходив у Крим (Марко Вовчок); Довгий час пан бунчуковий жив удівцем і нарешті взяв шлюб удруге. Сивий, як голуб, він упадав біля жінки (М. Фразеологічний словник української мови
- голубок — ГОЛУБО́К, бка́, ч., розм. Зменш.-пестл. до го́луб 1. Наслухавсь Голубок Шпакової дурниці, Аж крильця трусяться летіти до жар-птиці (Гл., Вибр., 1957, 114); Чубчик, сивий голубок, Живе на голуб’ятні (Мур., Піонер. слово, 1951, 105); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
- голубок — Голубок, -бка м. 1) ум. отъ голуб. 2) = голубець 3. Лебед. у. Словник української мови Грінченка