голубок
ГОЛУБО́К, бка́, ч., розм. Зменш.-пестл. до го́луб 1.
Наслухавсь Голубок Шпакової дурниці, Аж крильця трусяться летіти до жар-птиці (Гл., Вибр., 1957, 114);
Чубчик, сивий голубок, Живе на голуб’ятні (Мур., Піонер. слово, 1951, 105);
*У порівн. Мовить баба у кутку, — Я щедруха, я гладуха; В мене донечка красуха; Кучерявенький синок, Як той сизий голубок (Гл., Вибр., 1957, 287).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- голубок — голубо́к іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- голубок — -бка, ч., розм. Зменш.-пестл. до голуб 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- голубок — ГОЛУБО́К, бка́, ч. Зменш.-пестл. до го́луб. Мисливцеві видно, як переливається сліпуче сонце на сизій, аж дзеркальній спині .. голубка (О. Донченко); Чубчик, сивий голубок, Живе на голуб'ятні (І. Словник української мови у 20 томах
- голубок — як го́луб (голу́бка), зі сл. си́вий, си́ва. Зовсім, повністю. Гриць уже сивий, як голуб, був, а все ходив у Крим (Марко Вовчок); Довгий час пан бунчуковий жив удівцем і нарешті взяв шлюб удруге. Сивий, як голуб, він упадав біля жінки (М. Фразеологічний словник української мови
- голубок — Голубок, -бка м. 1) ум. отъ голуб. 2) = голубець 3. Лебед. у. Словник української мови Грінченка