1. Словник української мови в 11 томах

голубонько

ГОЛУ́БОНЬКО, а, ч. Пестл. до го́луб.

Ой, гаю мій, гаю, Та густий — не прогляну; упустила та голубонька Та вже й не піймаю (Укр.. лір. пісні, 1958, 214);

В небі один місяць ясненький, В світі один батько рідненький, Наш голубонько сивенький (Л. Укр., І, 1951, 10).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голубонько — голу́бонько іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. голубонько — -а, ч. Пестл. до голуб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. голубонько — ГОЛУ́БОНЬКО, а, ч. Пестл. до го́луб. Ой, гаю мій, гаю, Та густий – не прогляну; Упустила та голубонька Та вже й не піймаю (з народної пісні); В небі один місяць ясненький, В світі один батько рідненький, Наш голубонько сивенький (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  4. голубонько — див. дівчина; коханий Словник синонімів Вусика
  5. голубонько — Голубонько, -ка м. ум. отъ голуб. Словник української мови Грінченка