голубонько
Голубонько, -ка
м. ум. отъ голуб.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- голубонько — голу́бонько іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- голубонько — -а, ч. Пестл. до голуб. Великий тлумачний словник сучасної мови
- голубонько — ГОЛУ́БОНЬКО, а, ч. Пестл. до го́луб. Ой, гаю мій, гаю, Та густий – не прогляну; Упустила та голубонька Та вже й не піймаю (з народної пісні); В небі один місяць ясненький, В світі один батько рідненький, Наш голубонько сивенький (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
- голубонько — див. дівчина; коханий Словник синонімів Вусика
- голубонько — ГОЛУ́БОНЬКО, а, ч. Пестл. до го́луб. Ой, гаю мій, гаю, Та густий — не прогляну; упустила та голубонька Та вже й не піймаю (Укр.. лір. пісні, 1958, 214); В небі один місяць ясненький, В світі один батько рідненький, Наш голубонько сивенький (Л. Укр., І, 1951, 10). Словник української мови в 11 томах