Значення в інших словниках
-
грюкіт —
грю́кіт іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
грюкіт —
Стук|іт|, стукотнява, гуркіт; грюк|анина|, грюкотнява, грюкотіння.
Словник синонімів Караванського
-
грюкіт —
-коту, ч. Сильний уривчастий звук від удару по чомусь, падіння чого-небудь і т. ін.; ряд таких звуків.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
грюкіт —
ГУ́РКІТ (протяжні, розкотисті звуки від ударів, падіння тощо), ГУРКОТА́ННЯ, ГУРКОТІ́ННЯ, ГРІМ, ГРИМОТА́ННЯ, ГРИМОТІ́ННЯ, ГРЮ́КІТ, ГРЮ́КАННЯ, ГУ́РКАННЯ, ГРЮКОТІ́ННЯ, ГРЮКАНИ́НА розм., ЯСА́ заст.; ВИ́ГРІМ, ГУРКОТНЯ́ розм., ГУРКОТНЕ́ЧА розм.
Словник синонімів української мови
-
грюкіт —
Грю́кіт, -коту, -котові, у -коті
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
грюкіт —
ГРЮ́КІТ, коту, ч. Сильний уривчастий звук від удару по чомусь, падіння чого-небудь і т. ін.; ряд таких звуків. Часто серед ночі, перериваючи спокійний сон халупки, розлягався раптовий грюкіт у віконце (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах