Значення в інших словниках
-
гуцикати —
гуци́кати дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
-
гуцикати —
-аю, -аєш, недок., перех. і неперех., розм. Те саме, що гуцати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
гуцикати —
ПІДКИДА́ТИ (ПІДКИ́ДУВАТИ рідко) (різко кидати або піднімати вгору); ЧУКИ́КАТИ розм., ЧУ́КАТИ розм., ГУ́ЦАТИ розм., ГУЦИ́КАТИ розм., ГЕ́ЦАТИ (ГИ́ЦАТИ рідко) розм. (перев. дитину на руках або колінах). — Док.: підки́нути, гу́цнути, ге́цнути (ги́цнути).
Словник синонімів української мови
-
гуцикати —
ГУЦИ́КАТИ, аю, аєш, недок., перех. і неперех., розм. Те саме, що гу́цати. В уяві залишався колишній рідний образ матері, що гуцикала Лукію на колінах і співала їй пісень (Донч., III, 1956, 91); Бурчав мотор. Гуцикала машина.
Словник української мови в 11 томах